Чий раб регламент? Тетяна Донець: Правила гри мають бути однакові для всіх

На сьогодні місцеві ради відіграють дуже важливу роль в територіальному самоврядуванні. Ще б пак: адже до їхньої компетенції віднесено ключові питання, пов’язані з життям району та міста. Правда, з цих архіважливих питань депутати нерідко голосують, як нам сказали, не розібравшись. Чому? Багато в чому, через недосконалість регламенту, який не дає народним обранцям часу на вивчення питань порядку денного. Депутат Шевченківської райради Києва Тетяна ДОНЕЦЬ вважає, що далі так тривати не може…

За словами Донець, зараз депутат отримує документи за два дні до сесії. Зрозуміло, що за такий короткий проміжок часу не те щоб вивчити, але навіть уважно прочитати всі матеріали і виробити власну позицію майже нереально: адже кількість питань обчислюється десятками. Тим більше, не вистачить часу, щоб порадитися з виборцями, провести громадське слухання з територіальними громадами. Натомість досить часто трапляється ситуація, коли текст проекту ніхто — крім членів профільної комісії докладно не вивчає — але всі підтримують. Більше того, значна частина важливих питань — в тому числі і земельних — вносяться з голосу. Цим зловживають саме в Київраді. Це може призвести до непередбачуваних наслідків: адже столична земля вже коштує в прямому значенні слова «на вагу золота». Бажання набрати цього «золота» побільше сьогодні призводить до того, що будинки в історичному центрі Києва починають руйнуватися через сусідство з новобудовами — як це трапилося на Жилянській. Звідси і «війни» на будмайданчиках, і суди між комерційними структурами, і збагачення бізнес-лобі, що відстоює свої корпоративні інтереси на шкоду простій людині.

Тетяна Донець, яка в раді Шевченківського району очолює комісію з питань депутатської діяльності і етики, забезпечення законності і правопорядку, переконана, що найважливіше завдання, що стоїть перед нею і її колегами, — привести у відповідність з вимогами сьогодення положення про регламент ради. Це дасть депутатам можливість докладно вивчати питання, що виносяться на сесію.

«Я наполягаю, що потрібно збільшити термін видачі проектів рішень і матеріали депутатам до п’яти робочих днів, а також спростити процедуру отримання депутатами документів ради і адміністрації», — говорить депутат. Тому що один помилковий крок може спровокувати шквал проблем. А розплутувати їх доводиться вже не депутатам, а виборцям, які зовсім не для того обирали представницькі органи влади, щоб мати зайвий головний біль.

Недивно, що на даний момент є актуальним питання про проведення позачергової сесії Київради з ініціативи різних політичних сил — ПР, БЮТ та інших… Зокрема, для введення мораторію на продаж столичної землі і забудову історичної частини Києва. Проте, якщо заглянути в регламент, то можна зрозуміти, що зібрати сесію без бажання на те голови КР практично неможливо. Аналогічна ситуація спостерігається і на районному рівні. Оскільки регламент свідчить, що за подачею заяв 1/3 депутатів ради сесія має бути зібрана протягом двох тижнів. Якщо за цей час голова ради чи його заступник проігнорують бажання депутатів, то хто і коли мав би зібрати сесію — регламент мовчить.

«На мій погляд було б правильно доопрацювати процес проведення сесії за подачею заяв 1/3 депутатів ради, а також внести зміни до регламенту, що дають можливість за наявності 2/3 заяв депутатів про бажання скликати сесію, зробити це протягом двох днів. Так що формально, на перший погляд, питання виявляється дуже складним і політично заангажованим» — пояснює депутат Донець. Але чи зможе Тетяна Анатоліївна і її однодумці домогтися успіху, такого потрібного для того, щоб закон був рівний для всіх? Питання складне.

Варто зазначити, що якщо у політичної сили є гарантована більшість у раді, то від змін регламенту їй ані холодно, ані жарко. Але якщо більшість хитка, це дуже важливий момент, оскільки корективи дозволять впливати на діяльність ради. Наприклад, скликати позачергову сесію, внести і проголосувати питання про відставку керівництва районної або міської ради, якщо воно не виконує зобов’язань або діє поза рамками закону і своїми повноваженнями, і т. ін.

«Я всім пояснюю: регламент не повинен виконувати функцію «обмежувача», діяти в інтересах тієї сили, яка при владі. Він має бути просто ефективним інструментом: тоді не буде мати значення, перебуває партія в опозиції чи при владі. Регламент зможуть однаково «використати» як одна, так і інша сторона», — пояснює Тетяна Донець.

Коротше кажучи, цілком очевидно: проблема назріла, відкладати її розв’язання далі не можна. Але в рамках діючого регламенту це зробити досить складно: оскільки і регламент райрад і регламент Київради неначе навмисно виписаний так, щоб у ньому зручніше було вишукувати «лазівки» для порушень або просто блокування незручних питань. Чи не тому регламент районної і міської рад є найбільш «засекреченим» документом: знайти його текст на офіційних сайтах неможливо. Його там просто немає.

Викликає деяке здивування те, що депутати жодного району це питання не порушили. Не звикли йти «напролом»? Тоді, виходить, депутати районної і міської рад з самого початку погоджуються зі статусом підконтрольних. Щонайменше, така байдужість виглядає дивно: адже і голова ради і його заступник такі ж депутати, як і всі інші. Тут два варіанти: або їм зручно відчувати себе залежними і не нести відповідальності, або ж можна підозрювати у такій «пасивності» натяк на політичну корупцію.

Ситуація, що склалася, надзвичайно турбує Тетяну Донець, тим більше, що всі її спроби привести регламент в норму наштовхуються на нерозуміння колег: мовляв, навіщо тобі зайві турботи? Відповідь у неї одна: «зараз регламент працює тільки на одну сторону, а треба щоб він був, як закон — єдиний для всіх». Ось така позиція.